![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiFvGTLNpvu7Ksh8kYfy8NuGOpJE_8nMCM5IalswDuFWmgqB5_yhBQz4lzv3CJGwQy5RW5-Sw2szifxaqAe1uHFtYmctoLa0H86FlPqr5IPPSJ-yILnBmu1INVyueTKRedeM5K_/s320/howl's+moving+castle.jpg)
реально, только сегодняшний вечер реабилитировал мое мнение об этих выходных, а то они выходили уж как-то слишком бездарно
P.S. Моё 300-е сообщение...
(фр. моя повседневная жизнь) Просто заметки из жизни. Заметки - от слова "замечать". Я очень стараюсь замечать, что Бог делает в моей жизни. И быть Ему за это благодарной.
***
- думай о том, сколько денег понадобится, ок?
- в смысле?
- сколько примерно нужно денег на неделю (еда, проезд и т.п.)
- миллион, не меньше
- а у тебя гудок есть?
- шо это?
- ну ты же собраешься хорошо погудеть... значит у тебя должен быть гудок :) вот я и спрашиваю - у тебя гудок есть?
- ну купим...
***
- где Чарли?
- смалыть кабана
- в село уехал????
- да нет, курит
Було колись, де і як не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо наснив,
Та й полюбив в один раз і востаннє.
Твоїх очей синь озер чарівна,
Коси - ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа - краса розлива полум`я,
Не відпуска мене зваба дівоча.
Манять, печуть вогне-вишні вуста,
Зваблюють перси – говерли цукрові.
В лоні ланів я навік загубивсь,
І опинився в полоні любові.
Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце шалене.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя земленько - нене.
Сповнений мрій, твій я вершник міцний,
Я прилечу на коні дивокрилім.
Злую біду зупиню, одведу,
Тебе візьму, заберу в небо - вирій.
Я один з тих, хто це диво узрів,
Орден палкий, військо лицарів вірних.
Буду з тобою, твій незмінний герой,
Земле моя, моя діво - родино.
Полони, полони мене в день і ві снах,
Запали-но вогнем моє серце нестямне.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя ладо кохана.
Пломеній, променій, осягни до гори.
Ти гори, моє серце, у щасті і болі.
Зачаруй, подаруй мені світ - кольори,
Моя зоре - любове.
Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце, калино.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя земленько мила.
Моя країно,
Ладо єдина,
Несповідима.